Звукоізоляція стелі: шум від сусіда зверху
"Шум від сусідів зверху" - мабуть, одна з найгостріших проблем недостатньої звукоізоляції у житлових будинках.
На жаль, практично неможливо виділити будь-який тип будинків, який явно перевершував би інші за якістю звукоізоляції. Справа в тому, що свої "тонкі" місця існують як у цегляних будинках, так і в монолітних, не кажучи вже про будинки панельних та блокових. Разом з тим практично всі відомі типи будинків об'єднує одна загальна проблема недостатньої звукоізоляції. Йдеться про звукоізоляцію міжповерхових перекриттів. Тому не дивно, що скарги на шуми від сусідів згори становлять близько 70% скарг на підвищений шум взагалі.
Шум, що розповсюджується через міжповерхові перекриття, можна поділити на дві категорії. Це так званий шум "ударний" і шум "повітряний". Дані категорії отримали свою назву залежно від способу акустичного на перекриття.
Гучно увімкнений телевізор або гра на музичному інструменті – це джерело повітряного шуму. Звук від джерела через повітря потрапляє на перекриття, змушуючи його в свою чергу коливатися і перевипромінювати шум у квартиру, що знаходиться нижче.
Ударний шум виникає при механічному впливі предметів на перекриття. У переважній більшості випадків цей шум викликається звичайною ходьбою людей по підлозі або пересуванням меблів (стільці, розсувні дивани і т.п.) - загалом, цілком природними та законними діями, які неможливо регламентувати за добою або за рівнем шуму, що створюється.
Якщо при передачі через повітря якась кількість звукової енергії розсіюється, то у випадку з ударним шумом, плита перекриття безпосередньо випромінює шум у приміщення. Крім того, звукова енергія передається з перекриття на всі конструкції стін будівлі, що примикають до неї. Це називається непрямою передачею звуку.
Ви можете самостійно і дуже просто оцінити непряму передачу звуку за будівельними конструкціями будівлі, послідовно приклавши вухо до всіх поверхонь стін та підлоги під час чергового "сеансу шуму зверху". Іноді провідність звуку в будівлі така, що шум стільця, що пересувається зверху чітко чутний з поверхні підлоги у вашій квартирі.
Для вирішення цієї проблеми на сьогоднішній день існує три основні методи:
1. звукоізоляція шуму у джерелі, тобто у квартирі вище,
2. повна або часткова звукоізоляція приміщень, що захищаються,
3. метод звукопоглинання.
Звукоізоляція джерела шуму у квартирі «зверху»
Найефективнішим і найважливішим способом покращення ізоляції від ударного шуму є влаштування конструкції плаваючої підлоги у квартирі сусіда зверху. Плаваюча підлога це стяжка з бетону, цементно-піщаної суміші, гіпсу або інших подібних матеріалів, що укладається на шар пружного ізоляційного матеріалу, наприклад, з акустичної мінеральної вати AcousticWool Floor. Товщина стяжки зазвичай становить 50-80мм, а товщина пружного шару, в звичайних умовах, варіюється від 3 мм до 50мм. Стяжка обов'язково повинна бути відокремлена від стін пружними прокладками. Всі жорсткі зв'язки стяжки плаваючої підлоги з будівельними конструкціями будівлі виключаються, щоб уникнути утворення «акустичних містків».
Ефективність ізоляції ударного шуму конструкцією плаваючої підлоги становить, як правило, 18-25 дБ для пружних прокладок товщиною 3-5 мм і може досягати значення 34-39 дБ у разі застосування пружного шару зі спеціального матеріалу AcousticWool Sonet F товщиною лише 20мм.
Застосування плаваючої підлоги завжди призводить до істотного збільшення ізоляції ударного шуму «згори вниз», але, на жаль, пристрій такої ефективної конструкції в квартирі сусіда зверху дуже рідко реалізується, як правило, з «морально-етичних» міркувань.
Повна або часткова звукоізоляція приміщень, що захищаються
Метод повної звукоізоляції каже сам за себе. Ізолюються поверхні практично всіх огорож у приміщенні. При цьому виконується конструкція звукоізоляційної підвісної стелі, монтуються додаткові звукоізоляційні облицювання стін та влаштовується конструкція плаваючої підлоги. Звукоізоляційні облицювання виконуються за каркасною технологією з гіпсокартону і закріплюються до стін і стелі за допомогою спеціальних звукоізолюючих кріплень Vibrofix. Деякі типові рішення звукоізоляції квартири зображені на рисунках (більш повну інформацію можна знайти в розділі )
Даний метод безумовно ефективний, але на жаль не завжди застосовний: повномасштабні будівельні роботи, фінансові та просторові витрати вносять суттєве обмеження щодо його застосування.
Слід зазначити, що поняття «повна звукоізоляція» значить досягнення «гробової тиші», і стосується лише методології проведення звукоізоляційних робіт, тобто звукоізоляційного оздоблення всіх внутрішніх поверхонь захищається від шуму приміщення.
У деяких випадках проблему "шуму від сусіда зверху" можна вирішити методом часткової звукоізоляції. Для цього достатньо змонтувати на плиті прикриття конструкцію звукоізоляційної підвісної стелі на еластичних підвісах Vibrofix. Визначити доцільність того чи іншого звукоізоляційного рішення краще проконсультувавшись із інженером-акустиком.
Особливості звукоізоляції в панельних будинках
Метод повної звукоізоляції є чи не єдиним рішенням для квартир, розташованих у панельних будинках. Це з тим, що у панельних будинках масивність міжповерхових перекриттів і стін приблизно дорівнює. Це призводить до високої непрямої передачі шуму з квартири вниз по конструкціях стін. У цьому випадку ізоляція тільки однієї стелі, як правило, не дає очікуваного ефекту і потрібно, крім підвісної стелі, виконувати додаткову звукоізоляцію стін, а в деяких випадках і підлоги.
Особливості звукоізоляції в цегляних будинках
Якщо квартира розташована в старому цегляному будинку з товстими стінами і відносно "легкими" перекриттями, то можна застосувати більш дешевий метод часткової звукоізоляції. В даному випадку влаштування однієї лише звукоізоляційної стелі може вирішити проблему шуму "від сусіда зверху", оскільки звук гірше передається з легких будівельних конструкцій (перекриття в даному випадку) на важкі (масивні стіни).
Особливості звукоізоляції в монолітно-каркасних будинках
У монолітно-каркасних будинках ситуація інша: важкі мембрани міжповерхових перекриттів та легкі внутрішні перегородки. При цьому, ударний шум з важкого перекриття дуже добре передається на легкі внутрішні перегородки і стіни в приміщенні, що знаходиться нижче. Крім того, зовнішні стіни в монолітно-каркасних будинках теж досить часто роблять із полегшених матеріалів, наприклад, з пінобетону або пустотілої цегли. Це збільшує теплоізоляцію, але призводить до збільшення непрямої шумової передачі по зовнішніх стінах.
Для зменшення передачі "шуму від сусіда зверху" в монолітно-каркасних будинках рекомендується не доводити внутрішні перегородки з цегли або пінобетону до поверхні стелі, залишаючи зазор шириною 10-20мм, який необхідно заповнити звукопоглинаючим матеріалом та загерметизувати стики. Але звук потрапляє в квартиру не тільки "зверху", а й "знизу", а також "збоку" із сусідніх квартир, розповсюджуючись по суцільних міжповерхових перекриттях. Для досягнення акустично комфортних умов проживання в подібних випадках рекомендується виконувати конструкцію звукоізоляційної підвісної стелі та зводити внутрішні перегородки за каркасною технологією. При цьому монтаж металевих каркасів необхідно проводити за допомогою звукоізолюючих напрямних профілів Віброфікс Лайнер, що виключають передачу звуку з перекриттів на перегородки.
Ефективність зниження «шуму від сусідів зверху» методом повної або часткової звукоізоляції приміщень, що захищаються, може досягати значення 15-20 дБА.
Звукоізоляція шляхом збільшення звукопоглинання
Коли ремонт вже зроблено або коли можливості та бажання його робити немає, як досить ефективний засіб зниження шуму від сусідів зверху застосовується метод звукопоглинання, наприклад, монтаж акустичної підвісної стелі.
Однією з головних умов його успішного застосування і водночас одним із стримуючих факторів є висота стель у приміщенні. Справа в тому, що конструкція, що забезпечує реальне зниження шуму від сусіда зверху, має загальну товщину 120 – 170мм. Дана конструкція ефективно працює в будинках з вихідною висотою стелі не більше трьох метрів.
Звукопоглинаюча конструкція являє собою комбінацію акустичної підвісної стелі, наприклад "Ecophon", і шару спеціальної звукопоглинаючої мінеральної вати, поміщеної в простір між перекриттям і підвісною стелею. Така конструкція щодо плити перекриття працює як звукоізоляційна, тобто шум, що проникає безпосередньо від плити перекриття, проходячи через підвісну стелю, частково гаситься. По відношенню до самого приміщення дана конструкція працює як звукопоглинаюча. Тобто шум, як і раніше, проникає в приміщення, що захищається через стіни і підлогу, але, потрапивши в приміщення, поглинається підвісною стелею, подібно до роботи поглинача запахів у холодильнику.
Ефективність зниження «шуму від сусідів зверху» методом звукопоглинання обмежена значеннями 6-7 дБА, і залежить від товщини робочого шару акустичної стелі та ступеня гучності вихідного приміщення.
Необхідно відзначити, що забезпечити 100% звукоізоляцію неможливо, але часто це і не потрібно. У більшості випадків достатньо знизити рівень проникаючого в приміщення шуму до нормативного або, як мінімум, не дратівливого рівня.
Андрій Смирнов
"Акустик Трафік", 2007
Література
"Архитектурная физика", Н.В. Оболенский, Стройиздат, 2001
«Справочник проектировщика. Строительная физика», В. Блази, Техносфера, 2004
Звукоизоляция потолка: шум от соседа сверху
"Шум от соседей сверху" - пожалуй, одна из наиболее острых проблем недостаточной звукоизоляции в жилых домах.
К сожалению, практически невозможно выделить какой-либо тип домов, который бы явно превосходил остальные по качеству звукоизоляции. Дело в том, что свои “тонкие” места существуют как в кирпичных домах, так и в монолитных, не говоря уже о домах панельных и блочных. Вместе с тем, практически все известные типы домов объединяет одна общая проблема недостаточной звукоизоляции. Речь идет о звукоизоляции межэтажных перекрытий. Поэтому неудивительно, что жалобы на шумы от соседей сверху составляют около 70 % жалоб на повышенный шум вообще.
Шум, распространяющийся через межэтажные перекрытия, можно разделить на две категории. Это, так называемый, шум “ударный” и шум “воздушный”. Данные категории получили свое название в зависимости от способа акустического воздействия на перекрытие.
Громко включенный телевизор или игра на музыкальном инструменте – это источник воздушного шума. Звук от источника через воздух попадает на перекрытие, заставляя его в свою очередь колебаться и переизлучать шум в нижерасположенную квартиру.
Ударный шум возникает при механическом воздействии предметов на перекрытие. В подавляющем большинстве случаев этот шум вызывается обыкновенной ходьбой людей по полу или передвижением мебели (стулья, раздвижные диваны и т.п.) - в общем, вполне естественными и законными действиями, которые невозможно регламентировать по времени суток или по уровню создаваемого шума.
Если при передаче через воздух какое-то количество звуковой энергии рассеивается, то в случае с ударным шумом, плита перекрытия непосредственно излучает шум в нижерасположенное помещение. Кроме того, звуковая энергия передается с перекрытия на все примыкающие к ней конструкции стен здания. Это явление называется косвенной передачей звука.
Вы можете самостоятельно и очень просто оценить косвенную передачу звука по строительным конструкциям здания, последовательно приложив ухо ко всем поверхностям стен и пола во время очередного "сеанса шума сверху". Иногда проводимость звука в здании такова, что шум передвигаемого стула сверху отчетливо слышен с поверхности пола в вашей квартире.
Для решения данной проблемы на сегодняшний день существует три основных метода:
1. звукоизоляция шума в источнике, т.е. в вышерасположенной квартире,
2. полная или частичная звукоизоляция защищаемых помещений,
3. метод звукопоглощения.
Звукоизоляция источника шума в квартире «сверху»
Самым эффективным и важнейшим способом улучшения изоляции от ударного шума является устройство конструкции плавающего пола в квартире соседа сверху. Плавающий пол представляет собой стяжку из бетона, цементно-песчаной смеси, гипса или других подобных материалов, укладываемую на слой упругого изоляционного материала, например, из акустической минеральной ваты AcousticWool Floor. Толщина стяжки, как правило, составляет 50-80 мм, а толщина упругого слоя, в обычных условиях, варьируется от 3 мм до 50 мм. Стяжка в обязательном порядке должна быть отделена от стен упругими прокладками. Все жесткие связи стяжки плавающего пола со строительными конструкциями здания исключаются во избежание образования «акустических мостиков».
Эффективность изоляции ударного шума конструкцией плавающего пола составляет, как правило, 18-25 дБ для упругих прокладок толщиной 3-5 мм и может достигать значения 34-39 дБ в случае применения упругого слоя из специального материала AcousticWool Sonet F толщиной всего 20 мм.
Применение плавающего пола всегда приводит к существенному увеличению изоляции ударного шума «сверху вниз», но к сожалению, устройство такой эффективной конструкции в квартире соседа сверху очень редко реализуется и, как правило, по «морально-этическим» соображениям.
Полная или частичная звукоизоляция защищаемых помещений
Метод полной звукоизоляции говорит сам за себя. Изолируются поверхности практически всех ограждений в помещении. При этом выполняется конструкция звукоизоляционного подвесного потолка, монтируются дополнительные звукоизоляционные облицовки стен и устраивается конструкция плавающего пола. Звукоизоляционные облицовки выполняются по каркасной технологии из гипсокартона и закрепляются к стенам и потлку с помощью специальны[ звукоизолирующих креплений Vibrofix. Некоторые типовые решения полной звукоизоляции квартиры изображены на рисунках (более полную информацию можно найти в разделе "Типовые звукоизоляционные конструкции")
Данный метод безусловно эффективен, но к сожалению не всегда применим: полномасштабные строительные работы, финансовые и пространственные затраты вносят существенное ограничение в его применение.
Необходимо отметить, что понятие «полная звукоизоляция» не означает достижения «гробовой тишины», а касается только методологии проведения звукоизоляционных работ, т.е. звукоизоляционной отделки всех внутренних поверхностей защищаемого от шума помещения.
В некоторых случаях проблему "шума от соседа сверху" можно решить методом частичной звукоизоляции. Для этого достаточно смонтировать на плите прекрытия конструкцию звукоизоляционного подвесного потолка на эластичных подвесах Vibrofix. Определить целесообразность того или иного звукоизоляционного решения лучше проконсультировавшись с инженером-акустиком.
Особенности звукоизоляции в панельных домах
Метод полной звукоизоляции является едва ли не единственным решением для квартир, расположенных в панельных домах. Это связано с тем, что в панельных домах массивность межэтажных перекрытий и стен приблизительно равна. Это приводит к высокой косвенной передаче шума из вышерасположенной квартиры вниз по конструкциям стен. В этом случае изоляция только одного потолка, как правило, не дает ожидаемого эффекта и требуется помимо подвесного потолка выполнять дополнительную звукоизоляцию стен, а в некоторых случаях и пола.
Особенности звукоизоляции в кирпичных домах
Если же квартира расположена в старом кирпичном доме с толстыми стенами и отностиельно "легкими" перекрытиями, то можно применить более дешевый метод частичной звукоизоляции. В данном случае устройство одного лишь звукоизоляционного потолка может решить проблему шума "от соседа сверху", поскольку звук хуже передается с легких строительных конструкций (перекрытия в данном случае) на тяжелые (массивные стены).
Особенности звукоизоляции в монолитно-каркасных домах
В монолитно-каркасных домах ситуация другая: тяжелые мембраны межэтажных перекрытий и легкие внутренние перегородки. При этом, ударный шум с тяжелого перекрытия очень хорошо передается на легкие внутренние перегородки и стены в нижерасположенном помещении. Кроме того, наружные стены в монолитно-каркасных домах тоже довольно часто делают из облегченных материалов, например, из пенобетона или пустотелого кирпича. Это увеличивает теплоизоляцию, но приводит к увеличению косвенной передачи шума по наружным стенам.
Для уменьшения передачи «шума от соседа сверху» в монолитно-каркасных домах рекомендуется не доводить внутренние перегородки из кирпича или пенобетона до поверхности потолка, оставляя зазор шириной 10-20 мм, который необходимо заполнить звукопоглощающим материалом и загерметизировать стыки. Но звук попадает в квартиру не только "сверху", но и "снизу", а также "сбоку" из соседних квартир, распростаняясь по сплошным межэтажным перекрытиям. Для достижения акустически комфортных условий проживания в подобных случаях, рекомендуется выполнять конструкцию звукоизоляционного подвесного потолка и возводить внутренние перегородки по каркасной технологии. При этом монтаж металлических каркасов необходимо производить с помощью звукоизолирующих направляющих профилей Виброфикс Лайнер, исключающих передачу звука с перекрытий на перегородки.
Эффективность снижения «шума от соседей сверху» методом полной или частичной звукоизоляции защищаемых помещений может достигать значения 15-20 дБА.
Звукоизоляция методом увеличения звукопоглощения
Когда ремонт уже сделан или когда возможности и желания его делать нет, в качестве достаточно эффективного средства снижения шума от соседей сверху применяется метод звукопоглощения, например, монтаж акустического подвесного потолка.
Одно из главных условий его успешного применения и одновременно один из сдерживающих факторов является высота потолков в помещении. Дело в том, что конструкция, обеспечивающая реальное снижение шума от соседа сверху, имеет общую толщину 120 - 170 мм. Данная конструкция эффективно работает в домах с исходной высотой потолка не более 3-х метров.
Звукопоглощающая конструкция представляет собой комбинацию акустического подвесного потолка, например "Ecophon", и слоя специальной звукопоглощающей минеральной ваты, помещенного в пространство между перекрытием и подвесным потолком. Такая конструкция в отношении плиты перекрытия работает как звукоизоляционная, т.е. шум, проникающий непосредственно от плиты перекрытия, проходя через подвесной потолок, частично гасится. По отношению к самому помещению данная конструкция работает как звукопоглощающая. То есть шум по-прежнему проникает в защищаемое помещение через стены и пол, но, попав в помещение, поглощается подвесным потолком, подобно работе поглотителя запахов в холодильнике.
Эффективность снижения «шума от соседей сверху» методом звукопоглощения ограничена значениями 6-7 дБА, и зависит от толщины рабочего слоя акустического потолка и степени гулкости исходного помещения.
Необходимо отметить, что обеспечить 100%-ую звукоизоляцию невозможно, но часто этого и не требуется. В большинстве случаев достаточно снизить уровень проникающего в защищаемое помещение шума до нормативного или, как минимум, не раздражающего уровня.
Андрей Смирнов
"Акустик Трафик", 2007
Литература
"Архитектурная физика", Н.В. Оболенский, Стройиздат, 2001
«Справочник проектировщика. Строительная физика», В. Блази, Техносфера, 2004
